|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Засоби від глистів для собак і котів дають планово, а не лише тоді, коли гельмінтів видно: зараження часто минає без явних ознак, а токсокари й ехінокок небезпечні й для людей, особливо для дітей. Препарат обирають за видом тварини, вагою, віком і тим, від яких саме глистів потрібен захист.
Від яких глистів діє препарат
- 🐾Круглі глисти — аскариди, токсокари, анкілостоми — найчастіше трапляються в цуценят і кошенят. Проти них діють пірантел, фебантел, фенбендазол, мільбеміцин, моксидектин та івермектин.
- 🐾Стрічкові глисти, зокрема огірковий ціпʼяк і ехінокок, — ними тварина заражається, коли ковтає бліх, їсть сире мʼясо чи полює. Проти них потрібен празиквантел: він є в Дронталі, Мілпразоні, Дехінелі, Канівермі, Цесталі, Енвайрі й Вормікілі. Якщо джерело — блохи, одночасно позбудьтеся бліх, інакше ціпʼяк повернеться.
- 🐾Комбіновані таблетки для собак НексГард Спектра, Сімпаріка ТРІО й Кределіо Плюс діють на круглих глистів, бліх і кліщів, але стрічкових не беруть. Суперіум Панацея й Тірокс поєднують празиквантел і моксидектин із засобами проти бліх.
Лямблії та кокцидії — не глисти, а найпростіші: від них потрібна інша схема лікування, яку підбирають за аналізом калу.
Як часто давати глистогінне
- 🐾Дорослим собакам і котам — раз на три місяці.
- 🐾Тим, що полюють, їдять сире мʼясо або гуляють без нагляду, — щомісяця, за порадою ветеринара.
- 🐾Цуценят і кошенят обробляють кілька разів у перші місяці за віковою схемою з інструкції. Для малюків є окремі форми: Мілпразон для цуценят до 5 кг і кошенят до 2 кг, гранули Сьедозин для цуценят і кошенят до 2 кг.
- 🐾Перед щепленням — за 10–14 днів.
- 🐾Вагітним і годуючим тваринам — лише препарат, в інструкції до якого це дозволено.
Таблетка, суспензія чи паста
Якщо цуценя чи кіт випльовує таблетку, зручніше дати суспензію або пасту: її видавлюють зі шприца на корінь язика. Для великих собак є таблетки XL — Дронтал XL розраховано на 35 кг ваги, тож не доведеться давати кілька звичайних. Котам, яким складно дати будь-що в рот, підходять комплексні краплі на холку: вони діють на круглих глистів і бліх.
- •Засоби з івермектином (Сьедозин, Брованол плюс) небезпечні для коллі, шелті, австралійських вівчарок і споріднених порід.
- •Препарат для собак коту не дають: у котячих формах інша доза, а часто й інший склад.
- •Блювання, судоми чи сильна млявість після глистогінного — привід одразу звернутися до ветеринара.
Часті запитання
Чи потрібне глистогінне коту, який не виходить із квартири?
Так, хоча ризик у нього нижчий: яйця глистів потрапляють у дім на взутті, а стрічковими кіт заражається, коли ковтає бліх або їсть сире мʼясо. Домашнім котам зазвичай досить 2–4 обробок на рік; якщо в домі є блохи або кіт їсть сире мʼясо — частіше.
Як зрозуміти, що в тварини глисти?
Часто — ніяк: зараження минає без ознак. Запідозрити глистів можна за схудненням при доброму апетиті, здутим животом у цуценяти чи кошеняти, блюванням, проносом або члениками глистів біля хвоста, схожими на рисові зернятка. Точну відповідь дає аналіз калу.
Що робити, якщо тварина виплюнула таблетку?
Якщо таблетку виплюнули цілою одразу, її можна дати ще раз, сховавши в ласощі. Якщо невідомо, скільки препарату проковтнуто, повторну дозу без поради ветеринара не давайте.